Регіональні сайти Люстрації 2.0

5 головних проблем 2015-го – очима експертів

чиновники

Чи буде велика війна? Чи стане наше життя заможнішим? Чи буде третій Майдан? Ці та інші запитання щодня турбують мільйони людей. Ось ми і спробували зробити прогноз. Нам допомагали член правління Інституту економіко-соціальних досліджень “Республіка” Володимир Чемерис, екс-заступник секретаря РНБО, доктор юридичних наук Степан Гавриш та професор Києво-Могилянської академії Віктор Мусіяка.

Чи буде велика війна?

– Чи можлива 2015-го року повномасштабна війна з Росією?

В. Чемерис: – Моя думка – так. Але вважаю, що є ще всі можливості її не допустити.

С. Гавриш: – Тут я б дав дві відповіді. З одного боку, ймовірне продовження локальної війни з терористами на Сході, яких підтримує зброєю та своїми найманцями Росія. Такий розвиток подій може бути зумовлений кількома причинами. По-перше, за активні дії виступають командири багатьох добровольчих батальйонів, які не вдоволені політикою протистояння з окопів терористам, що безперестанку атакують. Почуття патріотизму бійців може бути таким високим, що це спонукатиме до переходу в активну фазу. По-друге, боязнь втратити державу і незалежність дедалі частіше стає предметом дискусій всередині країни. Це буде викликом для українців, які розуміють, що війна не закінчиться здачею Криму і Донбасу. По-третє, в української політичної еліти можуть з’явитися розуміння загрози втрати значних ресурсів на Донбасі (передусім вугілля і сланцевого газу), металургійних і хімічних підприємств та бажання не допустити цього. Якщо ж говорити про пряму повномасштабну війну з Росією, то її не буде. Про це каже більшість експертів – починаючи від тих, хто має змогу оцінити розвіддані західних країн, і закінчуючи тими, хто провадить стратегічне розвідпланування. Україна і Росія – надзвичайно ослаблені країни. Путін досяг піку свого рейтингу в Росії, йому ця війна не потрібна. Українське ж керівництво до наступальної війни не готове.

В. Мусіяка: — Президент робить ставку на мирне врегулювання конфлікту – на режим тиші, перемир’я тощо. Будуть нові переговори, пошуки миру триватимуть. Але ж ми бачимо, що Росія постійно нарощує міць сепаратистів на сході. Тому є два варіанти: або доведеться відгородити Донбас колючим дротом, або звільняти його. Не може так званий мирний процес тривати вічно.

Чи дасть Захід грошей?

— Чи дадуть Україні західні партнери, зокрема МВФ, обіцяну раніше фінансову допомогу в достатньому обсязі?
В. Чемерис: — Думаю, гроші Україна отримає, але не в такому обсязі, як їй хотілося б. Захід вимагає від української влади реформ. Однак реформи – це зовсім не те, що записано в урядовій програмі чи в дорученні прем’єр-міністра щодо жорсткої бюджетної економії. Це зміни, які мали б сприяти поліпшенню життя українців, а не лише тих, хто ближче до влади.

С. Гавриш: — Міжнародний валютний фонд узяв до рук батіг та пробує бити ним по українській владі. Поки що не дуже сильно. Але він може й розмахнутися. МВФ не поспішає, бо, видається, не хоче давати грошей країні, яка воює і не робить реформ. Мій прогноз – 50 на 50.

В. Мусіяка: — Як на мене, гроші нам Захід може дати лише в разі якихось форс-мажорних обставин, тобто коли стане зрозуміло, що Україні загрожує катастрофа. Якщо таких обставин не буде, Захід умов надання фінансової допомоги не пом’якшить, допоки не розпочнуться реальні реформи. Принаймні доти, доки не запрацює Національне антикорупційне бюро. Це одна з найвагоміших умов Брюсселя та Вашингтона. Якщо ж антикорупційне бюро запрацює, Україна має шанси отримати гроші.

Чи вистоїть Порошенко?

— Як вважаєте, чи втримається Петро Порошенко на посаді глави держави до кінця свого терміну?
В. Чемерис: — Якщо говорити про наступний рік, то, можливо, Порошенко й збереже свій пост. Але навряд чи він відбуде на посаді увесь п’ятирічний термін. На Порошенка люди покладали дуже великі надії. Якщо він їх не виправдає (а розчарованих у діях глави держави дедалі більшає), то народ може змусити Президента піти у відставку.

С. Гавриш: — Я бажаю йому попрацювати на посаді не лише 5-річний термін, а й 10-річний. Однак, думаю, це малоймовірно. Порошенко, вибравши для себе доктрину протидії війні, уклав мирний договір, про зміст якого досі фактично ніхто не знає. І він може програти боротьбу за той мирний договір. Це може послужити причиною акцій протесту персонально проти Порошенка. І тоді йому не позаздриш.

В. Мусіяка: — Гадаю, Порошенко – розумна людина і як мінімум усвідомлює, які небезпеки можуть загрожувати йому як Президентові. Якщо він справді робитиме корисні речі, а не лише виголошуватиме пафосні заяви і перекладатиме всю відповідальність на уряд, то народ ще терпітиме. Та якщо ситуація у державі далі погіршуватиметься (а відповідальність за неї лежить не лише на Верховній Раді та уряді, а й на Президентові), то є ймовірність дострокового усунення Порошенка з посади.

Чи оберемо цьогоріч нову владу на місцях?

— Чи відбудуться наступного року дострокові місцеві вибори? Якщо так, то наскільки вони можуть змінити політичний ландшафт у регіонах?
С. Гавриш: — Є обставини, які здатні унеможливити ці вибори. Перша – відсутність будь-яких планів щодо розвитку війни з Росією. Друга – нерозуміння того, що навесні наступного року в Україні ймовірна криза, яка може призвести до масових політичних протестів.

В. Мусіяка: — Відповідно до статті 141 Конституції, вибори місцевих рад, голів міст і сіл мають відбутися останньої неділі жовтня п’ятого року повноважень. Якщо навесні провести позачергові вибори, то повноваження новообраних голів рад та міст або сіл будуть чинними лише до жовтня. Як відомо, нині виношують ідею внести зміни до Конституції. Але є нюанс: для цього потрібне голосування на двох сесіях парламенту. Процес затягнеться до осені. Тож нема сенсу влаштовувати якийсь безлад через місцеві вибори. Перш за все, треба змінити закон про місцеве самоврядування, Бюджетний і Податковий кодекси, низку інших законів, які б дозволили місцевим радам отримувати більші фінансові та матеріальні ресурси. А вже тоді – змінювати Конституцію і проводити місцеві вибори.

Чи вибухне третій Майдан?

— Чи ймовірний новий Майдан наступного року?
В. Чемерис: — Чомусь гадаю, що так. Усі попередні майдани, починаючи від акції “Україна без Кучми”, були спричинені соціальними причинами. Оскільки майдани відбулися, а система олігархічного капіталізму (яка призвела до шаленої прірви між групкою олігархів і рештою люду) залишилася, є загроза виникнення нового Майдану. Приводом для нього може стати будь-що: невиплата зарплат, відімкнення світла, скасування стипендій студентам і так далі. Бо якщо бочка з порохом уже буде готова, то неможливо, щоб вона не вибухнула, коли до неї піднести сірник чи запальничку.

В. Мусіяка: — Ситуація у державі визначатиме ймовірність так званого третього Майдану. Припускаю, що будуть епізодичні протести у столиці та у регіонах, але такого Майдану, який був у листопаді 2013-го – лютому 2014-го, не буде. Нині дуже багато зброї у населення. Тому не варто доводити ситуацію до масштабних протестів, адже такими процесами буде дуже важко керувати. Треба максимально виконувати те, що було обіцяно і задекларовано, аби уникнути третього Майдану.

С. Гавриш: — Якщо досі ймовірність нового Майдану становила 50 на 50, то тепер починає зростати. Принаймні опитування у Києві засвідчило, що кількість невдоволених владою зросла більш як удвічі. Зрозуміло, люди не махнуть на проблеми рукою і не втікатимуть від них у себе. Новий протест може бути дуже активним. Третій Майдан може бути швидкоплинним, але з непрогнозованими наслідками. Адже до нього можуть долучитися військові, які навряд чи стримуватимуть емоції, як це робили мирні громадяни.

Expres

Залишити відповідь

Top