Регіональні сайти Люстрації 2.0

“Чиновники ховаються від люстрації на нижчих посадах”

Тетяна Козаченко

— Оце — органи Міністерства внутрішніх справ. Посади, що підпадають під люстрацію, — 40-річна Тетяна Козаченко показує на робочому комп’ютері.

Вона — голова департаменту з питань люстрації при Міні­стерстві юстиції. Зустрічаємося в її кабінеті. Приміщення — на двох із помічницею. На підвіконні цвіте фіолетова орхідея.

— У всій ­Державтоінспекції під закон про люстрацію підпадають всього вісім посад, — продовжує ознайомлювати з таблицею. — ДАІ з 2010-го по 2014 рік очолювали три особи: Коломієць, Лозовий, Астапкович. На посаді першого заступника працювали четверо, і так далі. А ось бачите — посада є, а прізвища нема — дірка, — показує на порожню клітинку в таблиці. — Не надали інформацію. Але я зроблю запит і знайду їх. Звернуся до Пенсійного фонду. Дізнаюся, де вони працюють у державних установах. Дехто звільнився з МВС відразу після розстрілів на Інститутській, ще в лютому торік. Деякі — в березні. Тепер кусають лікті. Бо інші перейшли на нижчі посади, і завдяки цьому утрималися.

Тетяна Козаченко запрошує перейти до актової зали. Тут душно, відкриває вікна.

Які ще труднощі виникають під час люстрації?

— Найбільше противляться люстрації фіскальна служба, МВС і прокуратура. Суди — так само. Суддю, наприклад, може звільнити лише орган, який призначив. Це — Верховна Рада. Будь-які документи стосовно суддів подаємо до Вищої ради юстиції. Вона майже рік не працювала. Нарешті обрали голову. Тепер у них величезний обсяг роботи щодо розгляду звільнень, переведень, порушень присяги.

Міністр юстиції Павло Пет­ренко казав, що 40 суддів відмовилися проходити перевірку.

— Людина має право відмовитися. Якщо так чинить суддя, просимо Вищу раду юстиції розглянути питання, чи може він займатися правосуддям і при тому не виконувати закон.

Як іще намагаються обійти закон “Про очищення ­влади”?

— Переводять людину на нижчу посаду. Бо чиновників нижчого рівня перевірятимуть пізніше. Наприклад, резонансна справа харківського прокурора Володимира Суходубова. Кілька років був першим заступником прокурора області. Перейшов на посаду керівника відділу кадрів. Нам потім кажуть: “Ой, яка погана люстрація. Як можна було звільнити керівника відділу кадрів?”. Мовляв, не люструємо високопосадовців, а звільняємо людей на нижчих посадах. Насправді багато хто там ховається. Відповідно до плану Кабміну всі посадовці перевірятимуться до кінця 2016‑го. Люстрація проводиться хвилями. Спочатку Мін’юст, потім — високопосадовці, далі заступники і всі інші. Черга дійде й до тих, хто сховався.

Можна очікувати багато звільнень?

— Зараз у реєстрі всього 600 осіб. Насправді, люстрація відбувається у ширшому масштабі. Більшість тих, хто підпадає під закон, звільнилися за власним бажанням. Щоб не потрапити до реєстру. Але назад вони не зможуть повернутися, бо будуть ідентифіковані.

У нас 800 тисяч державних службовців. Кожен орган перевіряє сам себе й доповідає Міністерству юстиції. У нас дев’ять тисяч суддів, понад 60 органів центральної влади, міністерства, Служба безпеки, прокуратура, територіальні органи. Критерії дуже прості. Це найвищі посади в державі — не нижче заступника керівника області. У Києві це ще керівники й заступники голів районів міста, які займали посади під час Майдану. Вони не забезпечили дотримання прав і свобод. Під дію закону підпадають комуністичні чиновники рівня не нижче, ніж секретарі райкомів. Також ті, хто закінчив навчальні заклади КДБ чи працювали там, і їхні справи є в російських архівах.

Чому не люстрували ­тепер уже колишнього голову СБУ Валентина Наливайченка, який навчався в Інституті зовнішньої розвідки імені Андропова при КДБ?

— Він оприлюднив докумен­ти про дострокове відрахування звідти у лютому 1994 року.

Який відсоток люстрованих чиновників поновлюється через суд?

— Там лежать сотні справ. Однак судді відмовляються чинити правосуддя. Зупиняють розгляд справ, поки Конституційний суд не постановить — чи є закон “Про очищення влади” конститу­ційним.

Чи пробують відкупитися від люстрації?

— Такі випадки якщо і є, то поодинокі. Перевірка певного чиновника не проводиться якоюсь конкретною особою. Запити щодо діяльності направляються до кількох органів. Процедура така, що фактично унеможливлює хабарі.

Чому Венеціанська комісія розкритикувала закон “Про очищення влади”?

— Закон на розгляд подала Юлія Льовочкіна — член Парламентської асамблеї Ради Європи, народний депутат з “Опозиційного блоку”. Її брат Сергій (колишній глава Адміністрації президента Януковича. — “ГПУ”) підпадає під люстрацію. Бачите конфлікт інтересів?

Льовочкіна подала на розгляд неправильний переклад. Наприклад, було написано “перевіряються керівники державних підприємств”. А в перекладі сказано “національних підприємств”. Венеціанська комісія вирішила, що будь-яке підприємство потрапляє під перевірку. Навіть приватний бізнес. Вийшло, що під люстрацію потрапляють мільйони людей.

Ми передали правильний переклад. Показали статистику й таблиці, що за посадами, наприклад, у МВС під люстрацію потрапляють не більше піввідсотка людей. У фіскальній службі — півтора. Десяті чи соті частки — в будь-якому міністерстві. Це міністр і перший заступник, які були при владі рік. Заступники міністра, які дивилися на смерті на Майдані й не пішли у відставку.

Коли експерти побачили ці статистичні дані, їх уявлення змінилося. У нас тепер плідна співпраця.

Погрожували через роботу?

— Іноді у “Фейсбуці” пишуть: “Передаємо привіт. Прийде час, ви всі будете відповідати”. Це є частина роботи. Мені не так важко, як хлопцям на фронті. Вони мають повертатися до нормальної країни, а ми її поки що не збудували.

gazeta.ua

Залишити відповідь

Top