Регіональні сайти Люстрації 2.0

Ігнор і обіцянки: як українська влада ухиляється від рекомендацій Венеціанської комісії

Порошенко

З моменту підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС минуло понад півроку. За шість місяців Україна, звісно, не могла повністю перейти на європейські стандарти життя. Але гірше те, що вона навіть не почала до них наближатися. Питання не в курсі долара і стані економіки − питання, чи готова Україна почати жити за правилами ЄС: гармонізувати наше законодавство з європейським. Відповідь поки що, на жаль, негативна.

Не можна декларувати європейські цінності й показово оголошувати реформи, а діяти навпаки.

Цю тенденцію чітко видно у відношенні українських політиків до рекомендацій Венеціанської комісії.

Порушення рекомендацій Венеціанської комісії в останні півроку стало системним. Українська влада обрала дві тактики поведінки: просто ігнорувати думку експертів або погоджуватися, обіцяти, але не робити. Такого ставлення до експертів комісії «За демократію через право» не допускала жодна українська влада.

Першим сигналом став закон про очищення влади (люстрацію). Ще 16 грудня Україна отримала про нього негативний висновок Венеціанської комісії − звучала серйозна критика законопроекту, більша частина якої стосувалася люстрації суддів.

В експертів Венеціанської комісії виникне питання: у чому логіка? Навіщо фахівців авторитетної в усьому світі інституції завантажували роботою стосовно непотрібного нашій країні закону?

Українська влада обіцяла доопрацювати закон − до лютого. У лютому експерти приїхали до Києва, але ніякого доопрацювання закону про люстрацію проведено не було. Зміни були точковими − в частині Міністерства оборони, оскільки під люстрацію потрапили професіонали військової справи, на яких у країні в стані війни був і залишається підвищений попит. За підсумками візиту глава Венеціанської комісії Джанні Букіккіо закликав Петра Порошенка призупинити закон «Про очищення влади». І зазначив, що Венеціанська комісія, як і раніше, дуже критична в оцінках цього закону.

Того ж дня глава держави вкотре пообіцяв доопрацювати закон, а от міністр юстиції Павло Петренко заявив, що люстрація припинятися не буде.

Інше зауваження Венеціанської комісії, яке українська влада також досі ігнорувала, стосувалося перевірки суддів. Адже на практиці люстрація суддівського корпусу передбачена відразу двома законами − «Про очищення влади» і «Про відновлення довіри до судової системи». Ще в грудні минулого року наша влада на засіданні у Венеції публічно визнала, що закон суперечить Конституції, не працює, і погодилися з думкою експертів комісії, що його треба призупинити.

Але на практиці, оговтавшись від холодного душу, влада продовжила стимулювати дію закону «Про відновлення довіри до судової системи». 5 лютого Верховна Рада делегувала п’ять представників у тимчасову спеціальну комісію з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, створену в рамках цього закону. Таким чином думку Венеціанської комісії було проігноровано, а обіцянки виявилися порожнім звуком.

При цьому ситуація з судовою реформою, заради якої все і затівалося, склалася парадоксальна. У листопаді Міністерство юстиції направило текст урядового закону про зміни до судового устрою України на експертизу у Венеціанську комісію. Але, не чекаючи висновків експертів, Верховна рада 12 лютого похапцем приймає інший закон про судову реформу авторства президента − «Про забезпечення права на справедливий суд».

Упевнений, не тільки у експертів Венеціанської комісії виникне питання: у чому логіка? І навіщо фахівців шанованої в усьому світі інституції завантажували роботою щодо непотрібного нашій країні закону?

Ми беремо на роботу у владу людей з Грузії і США, але водночас не змінюємо систему координат, в яких вони повинні працювати. Поведінка керівників нашої держави все більше нагадує поведінку підлітка, якого ти вчиш, даєш йому поради, а він все-одно робить по-своєму, бо вважає себе найрозумнішим і найхитрішим. У підсумку робить помилку за помилкою.

Венеціанська комісія − це інституція зі світовим ім’ям, яка допомагає державам у всьому світі будувати свою систему законодавства згідно з принципами громадянського суспільства, визнаними по всій Європі. А це − демократія, повага до прав людини і верховенство права.

Українська влада повинна зрозуміти: Європейська комісія «За демократію через право» − наш пропуск в європейське співтовариство, лише поважаючи стандарти якого, держава зможе стати його повноправним членом.

Кредит довіри Європи не безмежний. Рада Європи через роботу з Венеціанською комісією уважно спостерігає за діями української влади. У комплексі це формує ставлення країн-членів Ради Європи до України і формує громадську думку про нашу країну на міжнародному рівні.

Цікаво, яку відповідь дадуть нам експерти Ради Європи в березні, коли відбудеться чергове засідання Венеціанської комісії?

Forbes

Залишити відповідь

Top