Регіональні сайти Люстрації 2.0

Кого і як хочуть люструвати в Україні?

фото: Уніан
фото: Уніан

У Раді готуються ухвалити закон про очищення влади. Документ спробують прийняти на початку вересня, проте багато депутатів не вірять, що він набере достатню кількість голосів.

У вівторок у Раді вперше зібралося засідання робочої групи з доопрацювання закону про очищення влади, який депутати зуміли ухвалити в першому читанні 14 серпня.

Поки що члени парламенту не доходять згоди щодо того, хто і кого має люструвати. Лунають навіть пропозиції заборонити займати посади всім чиновникам, які працювали в урядах з 1991 року.

Правки до документу профільний комітет з боротьби з корупцією прийматиме до 29 серпня, а розглядати документ планують на пленарному тижні 2- 5 вересня.

Хто і кого люструватиме

Загалом спрощена схема люстрації, яку прописали в проекті закону, виглядатиме наступним чином: керівники органів влади, керуючись виписаними критеріями і за керівництва Національної агенції з питань державної служби, перевірятимуть працівників на відповідність цим критеріям.

Обов’язкову люстрацію перед затвердженням на посаді мають проходити ціла низка чиновників, зокрема голова Верховної Ради із заступниками, прем’єр-міністр з членами уряду та керівники центральних органів із заступниками.

Сюди ж входять глава СБУ, генпрокурор, депутати парламенту і багато інших високопоставлених чиновників, перелік яких ледь уміщається на сторінку друкованого тексту. Показово, що президента у цьому списку немає.

Перевірки кандидатів на виборні посади, згідно з документом, має забезпечувати ЦВК у співпраці з Нацагенцією.
Коли хтось хоче зайняти посаду, яка передбачає перевірку, то має підписати на це згоду.
Контролю підлягатимуть подані претендентами біографічні відомості, достовірність декларації про доходи, їхні витрати та їхніх найближчих родичів за останні три роки.

Не зможуть зайняти державні посади люди, які не змогли пройти процедуру перевірки й довести законність отриманих доходів за останні три роки або надали недостовірні відомості. Строк дії заборони – 10 років.

Термін проведення перевірки складає 30 днів для чиновників та 15 днів для виборних посад. Результати перевірки мають публікуватися.
Конкретні деталі процедури для Національної агенції з державної служби має розробити Кабмін.

Передбачено, що Нацагенція з люстрації створить центральну та територіальні комісії з перевірок, до яких обов’язково включатимуть представників ЗМІ та громадськості. Члени таких комісій призначатимуться на рік без права повторного призначення.

Люстраційний список

При цьому в документі вже вказано, хто конкретно за замовчуванням не має права займати державні посади найближчі десять років. Найбільше це зачепить чиновників часів президентства Віктора Януковича та діячів КПРС.

Табу накладається на людей, що з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року були президентом, прем’єр-міністром, міністрами, керівниками практично усіх органів виконавчої влади, СБУ, прокуратури, Нацбанку, Фонду держмайна, членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Вищої ради юстиції.

Показово, що президент не має проходити процедуру перевірки, але якби Петро Порошенко її проходив, то провалив би – він був міністром в уряді Миколи Азарова.

Окремо до списку безумовної люстрації вписали групу чиновників, які займали посади під час Євромайдану – з 1 грудня 2013 року по 22 лютого та добровільно не пішли у відставку. Сюди ж потрапили омбудсмен та низка керівників органів влади другого ешелону і їхніх заступників, керівники підрозділів силових структур.

Депутати нарікають, що з таким підходом уникнути люстрації може колишній глава адміністрації президента Сергій Льовочкін, який добровільно пішов у відставку.

До переліку безумовної люстрації записали силовиків, як брали участь у розгоні протестів. Також туди віднесли суддів і слідчих, які порушували справи проти учасників протестів.

Під обов’язкову люстрацію потрапляють винні у сепаратизмі, а також фальсифікатори виборів 2014 та 2012 років.

Окремим пунктом під безумовну люстрацію хочуть підвести керівників комуністичної парті СРСР та УРСР (починаючи з рівня райкомів партії) та керівників комсомолу (починаючи з обласного рівня). Сюди ж зарахували штатних працівників та агентів 5-го управління КДБ СРСР та УРСР.

Перспективи ухвалення

Попри вимоги громадськості, більшість депутатів скептично ставляться до ухвалення документу про люстрацію в цілому. Найкраще це демонструє фото з екрану одного з депутатів парламенту, зроблене у Верховній Раді. На ньому депутат пише співрозмовнику, що голосування за закон у першому читанні було піаром, а в цілому його не проголосують.

Перше засідання робочої групи щодо закону про очищення влади тільки підтвердило скепсис.

Депутати не можуть домовитися щодо ключових положень. Зокрема представник Партії регіонів Ганна Герман закликала брати польський досвід, де щодо кожної окремої людини рішення про люстрацію ухвалював суд.

“Не можна просто скласти список усіх чиновників тих часів і сказати, що вони не пройшли перевірку”, – заявила Ганна Герман. Хоча вона пообіцяла проголосувати за будь-яку редакцію закону.

Натомість представник фракції “Удар” Оксана Продан запропонувала піти далі – долучити до безумовного люстраційного списку усіх міністрів часів незалежності.

“Треба передбачити, що люстрація проводитиметься не тільки щодо високих чиновників, які працювали з 2010 року, а з 1991-го. Вони привели Україну до нинішнього стану”, – заявила депутат.

І одразу ж наштовхнулась на критику колеги зі своєї ж фракції, Віктора Чумака, який назвав цю норму неприйнятною.

“Імовірність прийняття цього закону дуже невисока. Особливо, якщо ми підемо за популістськими гаслами і будемо вписувати в цей закон усіх, кого тільки можна, і не визначимо нормальні робочі критерії”, – заявив пан Чумак.

Представники груп “Суверенна європейська Україна”, “Економічний розвиток” Юрій Благодир та Анатолій Кінах також у цілому підтримували закон, проте нарікали на нюанси та критерії люстрації.

Депутати виступали з безліччю ініціатив, зокрема і надіслати його на експертизу до європейських інституцій, що, звичайно, відклало б розгляд.

“В парламенті може бути недостатньо голосів для ухвалення закону в цілому. Тому вирішальними все-таки будуть думка та тиск громадськості”, – заявив на засіданні представник “Батьківщини” Леонід Ємець.

Як один зі співавторів документу він розповів, що до 29 серпня до проекту прийматимуть поправки від депутатів, щоб до відкриття нової сесії 2 вересня закон був готовим для голосування.

Поки що робоча група домовилася зібратися ще раз 26 серпня і запросити на засідання громадськість.

BBC

Залишити відповідь

Top