Регіональні сайти Люстрації 2.0

Люстраційний комітет повинен формуватися через парламент, — Петерман

фото: Уніан
фото: Уніан

В ексклюзивному інтерв’ю Телеканалу новин “24” віце-президент Люстраційного департаменту ІНП Польщі Радослав Петерман розповів про процес люстрації у Польщі і яким він має бути в Україні.

Петерман розповів, що зараз у Польщі діє новий закон про люстрацію, згідно з яким перелік осіб, які підпадають під люстрацію значно збільшився. Ці люди мають скласти декларації, в яких повинні вказати, чи співпрацювали з органами безпеки комуністичної держави.

Він також каже, що спостерігав за розробкою закону про очищення в Україні.

У вас сформувався закон, який би я назвав три в одному. По-перше, це фактична люстрація, як її розуміють у Центральній та Східній Європі, тобто, виявлення зв’язків з комуністичною владою. З іншого боку, ваша люстрація – це перевірка кадрів: чи вони можуть працювати в органах влади демократичної держави. По-третє, ваш закон також передбачає боротьбу з корупційною діяльністю деяких чиновників. На мою думку, поєднати ці три речі складно. Це може унеможливити впровадження закону у дію,
— вважає віце-президент Люстраційного департаменту.

На думку Петермана великим мінусом в українській люстрації є те, що комітет підпорядковується Міністерству юстиції. Тобто, голову може призначати та знімати виконавча гілка влади, дії якої в свою чергу, а відповідно і дії комітету, можуть бути оскаржені в суді. Такий орган, як люстраційний комітет, повинен бути поза владою виконавчою, і формуватися через парламент. А серед його керівників мають бути представники трьох гілок влади: виконавчої, судової, законодавчої.

Польський посадовець повідомив, що з часу прийняття нового закону і донині у його країні люстраційну декларацію заповнили 350 тисяч осіб.

Люстраційне бюро інституту пам’яті перевірило 50 тисяч заявок. Ми виявили, що 350 осіб приховали факти свого минулого. Тут треба зазначити, що у Польщі нема покарання за співпрацю з органами безпеки, карають за брехню. Якщо людина чесно зізнається, що співпрацювала зі спецслужбами, то ніхто її не карає. Наприклад, депутат європейского парламенту Міхал Боні зізнався у співпраці, але попри те, його обрали депутатом,
— розповів він.

Тих, хто не зізнався, суд позбавляє можливості займати державні посади від 3 до 10 років.

24tv

Залишити відповідь

Top