Регіональні сайти Люстрації 2.0

Представники колишньої і нинішньої влади − про рік після Майдану

Майдан1

Рік тому акція громадських активістів на підтримку курсу України на євроінтеграцію, яка переросла у протистояння з владою, завершилася її зміною. Потім події розвивалися стрімко: 26 лютого − формування нового уряду, 25 травня − позачергові вибори президента, 26 жовтня − дострокові вибори до парламенту. Персональний склад Верховної Ради помінявся майже на 60%, і таким чином соціальний запит на «оновлення влади» було виконано. Нова команда отримала карт-бланш на реформи і високу підтримку більшої частини суспільства.

Forbes уже публікував судження представників бізнесу про основні досягнення за рік після Майдану. Тепер ми опитали представників колишньої та нинішньої влади, як вони оцінюють події року, що минув після перемоги Революції Гідності.

Антон Геращенко, «Народний фронт»
Перше і найголовніше досягнення − люди побачили, що є справедливість, і за неї потрібно боротися. Нова влада реагує на своїх громадян, і якщо відбувається якась конфліктна ситуація, влада вживає заходів.

Серед проведених реформ я можу відзначити реформу МВС, створення патрульної служби, реформу в області Міністерства юстиції. Якщо раніше були поневіряння між Митним та Європейським Союзом, то зараз у нас є чіткий вектор − ми йдемо в Європу. Зближення з ЄС досягнуто.

Олег Березюк, голова фракції «Об’єднання «Самопоміч»
Є позитивна річ, яка пов’язана з негативом. У політиків і чиновників вищого рангу з’явився страх − страх людей. Тепер вони озираються, приймаючи ті чи інші рішення, вони бояться відповідальності перед людьми, бояться втратити свою роботу. Раніше цього не було, люди існували самі по собі, а державний апарат, політики − окремо. За страхом з’явилася відповідальність, а коли в управлінні з’являється відповідальність, то з’являється і повага людей до свого уряду, і навпаки.

Щодо реформ: держава як управлінський апарат нарешті усвідомила, що органи місцевого самоврядування є основною силою розвитку суспільства. Відповідальність повинні нести ті, хто найближче стоїть до суспільних процесів. Для цього їм необхідно повернути відібрані в них повноваження, які протягом останніх 10 років знизилися до 60%, а також гроші на виконання цих повноважень. Тобто дати право збирати власні податки на власній території, не віддаючи їх у центральний бюджет.

Перший крок було зроблено − це бюджетна децентралізація, в якої є свої успіхи й недоліки. Але, в основному, місця збільшили свої бюджетні надходження. Це важливий момент, який треба було робити ще 24 роки тому. Тільки зараз з’явилися люди, які знають, як це зробити, − і роблять.

Вперше за 24 роки зараз починаємо шлях публічного правління. До цього держава управлялася корпоративним менеджментом вульгарного капіталізму. І ті олігархи, які мали пряме відношення до управління країною, не розуміли, що державою не можна управляти, як своєю корпорацією. Саме ця помилка призвела до того, що руйнуючи країну, вони зруйнували власні активи і пасиви. Це ключова помилка, яку слід врахувати новій владі: держава − це не приватна корпорація, і її успіх залежить від чесного і прозорого менеджменту.

Микола Азаров, екс-прем’єр-міністр, на своїй сторінці у Facebook
Подія, з якої почався розвал країни, втрата Криму, війна на південному сході, розвал економіки, руйнування селищ і міст Донбасу, загибель десятків тисяч мирних громадян України, у тому числі дітей і старих, жебрацтво мільйонів українців, встановлення цензури і повна ліквідація прав і свобод, банкрутство фінансової та банківської системи, втрата людьми своїх заощаджень, мільйони біженців, покалічені долі й розгул злочинності.

Назвіть хоч одну позитивну подію, радісну для людей! Навіть підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом обернулося для громадян України повним блефом і обманом.

Я часто думаю про те, ну що ж все-таки за минулий рік відбулося хорошого. Можливо, люстрація, коли на зміну одним прийшли інші, набагато гірші, і життя стало ще нестерпнішим?

Можливо, за своїми турботами проста людина не думає про це? Не помічає цього? Але, з іншого боку, як же про це не думати, якщо хліб став дорожчим майже втричі, значно подорожчало все. А з точки зору київської влади − не вони винні в цьому. То навіщо ж така влада потрібна, якщо вона ні при чому і ні за що не відповідає?

Віктор Чумак, БПП, заступник голови комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції
Країна змінилася. Ми бачимо абсолютно інше громадянське суспільство, яке зароджувалося на Майдані. Люди перестали ховатися, почали відповідати за себе, свої вчинки, під’їзди, вулиці. На прикладі свого округу я це дуже добре бачу − жителі вкрай серйозно ставляться до проблем своєї території. З’явилися добровільні народні дружини з охорони громадського порядку.

Кардинально змінилися вимоги до політиків, вони зараз, як комашки під мікроскопом − за ними стежать, їх контролюють. У Верховній Раді немає яскравого лобізму чиїхось економічних інтересів.

Ми живемо у складний час, тому що революція у нас не закінчилася, а переросла у війну. І ця війна − визвольна − за незалежність.

Говорити про найбільші економічні прориви в умовах війни вкрай складно. Але, з іншого боку, ми бачимо величезний патріотичний прорив. Ми бачимо становлення нації як політичної організації держави. Ми бачимо становлення армії як політичного інституту − те, чого нас хотіли позбавити.

Хто б що не говорив, але є реальні спроби проведення реформ. Є серйозні реформи в охороні здоров’я − наприклад, на фармацевтичному ринку. Проводяться явні реформи в освіті.

Туго йдуть реформи у правоохоронній та судовій системах, але й тут є серйозні прориви.

Анатолій Близнюк, екс-міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України
Важко зараз щось позитивне знайти, більшість із того, що нині відбувається, на жаль, зі знаком мінус. І найстрашніше, що перспективи на майбутнє теж далеко не райдужні. Зараз, коли ми отримаємо рішення, узгоджені з МВФ щодо політики кредитування, − підвищення тарифів на електроенергію, газ, − кризові явища ще більше посиляться. Як би не хотілося цього казати, але поки що позитивних перспектив для України я не бачу.

Павло Розенко, міністр праці та соціальної політики
Безумовно, позитивним є те, що країна визначилася з вектором свого розвитку. Європейська інтеграція − це те, заради чого стояв Майдан, і це почало втілюватися в життя. Це ідеологічна та світоглядна перемога. Так, складно − Україна перебуває в стані війни, але вибір зроблено, і тепер час його реалізовувати.

Рік після Майдану я розбив би на два періоди. Перший − це уряд, сформований рік тому до парламентських виборів. Цей період був складним для всієї країни, тому що тоді відбулася анексія Криму, почався конфлікт на Донбасі. Не маючи більшості у Верховній Раді, було складно здійснювати реформи.

Після парламентських виборів і нового уряду, на мою думку, зміни стали очевидними. Перші кроки до реформування країни було зроблено − це зміни до Бюджетного кодексу, Податковий [кодекс], є певні кроки на шляху до децентралізації. У моїй сфері діяльності об’єднано Фонди соціального страхування. Є, звичайно, і критичні моменти, але я впевнений, що у своїй спрямованості до реальних реформ влада зупинятися не буде, і найближчим часом вони [реформи] будуть продовжуватися.

Євген Рибчинський, БПП, заступник голови комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю
Без Януковича і його зграї дихається легше, вільніше. З’явилася віра не тільки в європейське, а й у світове майбутнє України. Люди сподіваються на зміну самої системи влади, коли, згідно з Конституцією, основним її джерелом стане народ, а метою − не доступ до бюджетних коштів, а ефективне управління національними ресурсами. Національною ідеєю − не перманентна боротьба за свободу, а добробут і повага до приватної власності кожного громадянина в державі.

Безумовно, змінився курс долара. І на що можна було сподіватися після відтоку з країни мільярдів вкрадених коштів?

Майдан змінив нас ментально, утворивши, по суті, не етнічну, а політичну націю.

Forbes

Залишити відповідь

Top