Регіональні сайти Люстрації 2.0

Стиль життя чиновників перевірять

чиновники

Після підписання антикорупційного пакета законів та Закону «Про прокуратуру» Президентом України громадяни отримають доступ до всіх майнових реєстрів, які веде Мін’юст, – зазначив міністр юстиції Павло Петренко на брифінгу, який відбувся вчора в Кабінеті Міністрів.

Друга новація, яку запропонував уряд і підтримав парламент, – розкриття інформації про кінцевих власників компанії, кінцевих бенефеціарів. Нагадаємо, що нині в Україні така ситуація: у журналістів та пересічних громадян немає доступу до реєстрів власників майна. І це зумовлює корупційні ризики, особливо коли йдеться про чиновників, які могли приховувати інформацію про свої реальні статки. Тож було проблематично перевірити стиль життя чиновника. Таким чином, були певні обмеження навіть для бізнес-середовища.

– Щодо публічного доступу до цих реєстрів. Мін’юст як орган, який веде ці реєстри, почав процедуру підготовки відкриття доступу до них наших громадян, – наголошує Павло Петренко. – Нагадаю, що згідно з законом громадяни отримають необмежений доступ до цього реєстру. Іншими словами, знаючи адресу будинку, ви зможете знайти інформацію про цей об’єкт нерухомості. Нотаріуси, державні органи, адвокати зможуть з’ясувати, хто є власником майна: як за даними про цю людину, так і за адресою нерухомості.

На всі закиди щодо того, що це може створити поле діяльності для шахраїв, наведу просту статистику. У країнах Східної Європи, наприклад Чехії, Словаччині, існують відкриті майнові реєстри. А інформація про право власності на будь-який об’єкт у них роздруковується на звичайних паперових носіях без будь-яких захисних голограм чи знаків. Адже найкращим запобіжником від шахрайства під час операцій купівлі-продажу майна є те, що будь-яка із сторін у момент укладення договору входить у реєстр і в онлайн-режимі отримує потрібну інформацію. Будь-який документ, навіть з найкращим ступенем захисту, може бути підроблений. Інформацію ж, яка є в онлайн-режимі, підробити неможливо.

Також наявність вільного доступу до майнових реєстрів дасть змогу нашим громадянам, у рамках масштабної люстраційної перевірки державного апарату, цікавитись стилем життя чиновника. Якщо державний службовець у своїй декларації зазначив, що живе в однокімнатній квартирі і в нього дохід 30 тисяч гривень на рік, а насправді мешкає в будинку розміром 500 квадратних метрів, це буде зафіксовано, і зайшовши в публічний реєстр, можна буде з’ясувати, хто є власником цього будинку. Після чого спитати цього чиновника: на яких підставах він користується цим будинком? Якщо безоплатно, то, відповідно, це отримання незаконної вигоди представником державної служби. Якщо платно, тоді держслужбовець має пояснити, звідки в нього доходи, щоб орендувати і утримувати такий будинок.

– Прийняття цього закону має позитивні результати як для бізнесу, щодо операцій з нерухомістю, так і для контролю наших державних службовців усіх рівнів у рамках процесу люстрації, – наголошує Павло Петренко. – Також хочу позитивно оцінити й прийняття Закону «Про прокуратуру». Експерти Ради Європи, починаючи з 1996 року, у всіх своїх висновках щорічно вказували, що прокуратура радянського зразка є тим гальмом, яке не дає можливості реформувати всю правоохоронну систему, і тим інститутом, який не виконує стандартні, для будь-якої європейської країни, функції. Йдеться передусім про функції представництва держави у кримінальному процесі в суді. Функція загального нагляду в цій структурі, коли через загальний нагляд фактично чинився тиск на бізнес та інші державні органи, була однією з найганебніших.

Урядовий кур’єр

Залишити відповідь

Top